Висвітлено фізико-хімічні основи та розрахунки технологічних процесів (матеріальні, теплові баланси, технологічні та теплотехнічні розрахунки обладнання) одержання водню, продуктів зв'язаного азоту і каталізаторів. Описано фізико-хімічні основи конверсії вуглеводнів та оксиду вуглецю, висвітлено основні напрямки технологічного оформлення їх процесів. Розглянуто принципи побудови технологічної схеми блоку синтезу аміаку. Проаналізовано фізико-хімічні властивості синильної кислоти. Наведено технологічну схему виробництва карбаміду.

Висвітлено історію розвитку виробництва аміаку, наведено його технологічну схему. Розглянуто основні методи очистки газів від сірчистих сполук та двооксиду вуглецю, методи одержання водню. Розкрито фізико-хімічні основи конверсії природного газу, оксиду вуглецю, метанування, процесу синтезу аміаку. Описано технологічні принципи модернізації та вдосконалення виробництва аміаку.

Освещена история развития производства аммиака, приведена его технологическая схема. Рассмотрены основные методы очистки газов от сернистых соединений и двуоксида углерода, методы получения водорода. Раскрыты физико-химические основы конверсии природного газа, оксида углерода, метанирования, процесса синтеза аммиака. Описаны технологические принципы модернизации и усовершенствования производства аммиака.

Проаналізовано закономірності формування та розвитку наукових досліджень у галузі хімічної технології неорганічних речовин у 1920 - 1980-х рр. Визначено основні передумови та етапи становлення В.І.Атрощенка як науковця у галузі хімічної технології. Показано суттєвий вплив наукової діяльності професора І.Є.Ададурова на молодого ученого. Висвітлено основні напрямки наукових досліджень академіка В.І.Атрощенка. Розглянуто можливості використання нових способів очищення промислових викидних газів, що розроблені ученим, у вирішенні проблеми охорони навколишнього середовища. Наведено відомості про науково-організаційну діяльність В.І.Атрощенка.

Проанализированы закономерности формирования и развития научных исследований в отрасли химической технологии неорганических веществ в 1920 - 1980-х гг. Раскрыты основные предпосылки и этапы становленния В.И.Атрощенка как ученого в отрасли химической технологии. Показано существенное влияние научной деятельности профессора И.Е.Ададурова на молодого ученого. Освещены основные направления научных исследований академика В.И.Атрощенка. Рассмотрены возможности использования новых способов очищения промышленных выбросных газов, разработанные ученым, для решения проблемы охраны окружающей среды. Приведены сведения о научно-организационной деятельности В.И.Атрощенка.

Викладено теорію і технологію зв'язування (фіксації) атмосферного азоту. Наведено інформацію про сучасні методи одержання технологічних газів, зокрема, водню, азоту, кисню, оксиду азоту, які застосовуються в Україні та країнах СНД. Акцентовано увагу на процесах переробки вуглеводнів у сировину для азотної промисловості, розкрито принципи кріогенних методів одержання газів. Розглянуто технології синтезу аміаку, азотної та синильної кислот, метанолу, формальдегіду, карбонату та гідрокарбонату амонію, карбіду та ціанаміду кальцію. Висвітлено історію розвитку, проблеми оптимізації, економіки, якості продукції та техніки безпеки даних виробництв.

Изложены теория и технология связывания (фиксации) атмосферного азота. Приведена информация о современных методах получения технологических газов, в частности, водорода, азота, кислорода, оксида азота, применяемых в Украине и странах СНГ. Акцентировано внимание на процессах переработки углеводородов в сырье для азотной промышленности, раскрыты принципы криогенных методов получения газов. Раскрыты технологии синтеза аммиака, азотной и синильной кислот, метанола, формальдегида, карбоната и гидрокарбоната аммония, карбида и цианамида кальция. Освещены история развития, проблемы оптимизации, экономики, качества продукции и техники безопасности данных производств.

Проведено експериментальні дослідження впливу на процес окиснення оксиду азоту (II) киснем: тиску, температури, об'ємної частки оксиду азоту (II) та кисню в газі, лінійної швидкості газу, а також розвиненої поверхні насадки. Наведено математичну модель процесу, яка адекватно описує процес за динамічних умов з використанням насадки та без неї. Запропоновано методику регулювання співвідношення процесів окиснення й абсорбції в процесі кислотоутворення в абсорбційних колонах виробництва азотної кислоти.

Розглянуто життя та творчу діяльність академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР В.І.Атрощенка - відомого вченого, фахівця в галузі хімії, хімічної технології неорганічних речовин, мінеральних добрив та промислового каталізу, який протягом 48-ми років завідував кафедрою технології неорганічних речовин Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Наведено спосіб одержання хімічно осадженого карбонату кальцію, де сировиною запропоновано використовувати дистилерну рідину виробництва кальцинованої соди аміачним способом і надлишкові маточні розчини виробництва очищеного гідрокарбонату натрію. Вивчено вплив різних параметрів процесу осадження на властивості одержуваного продукту. Виведено кінетичну модель процесу, яка описує залежність ступеня осадження іонів кальцію від часу і температури.

Наведено результати епідеміологічних, а також клініко-інструментальних і деяких лабораторних досліджень хворих молодого віку з церебральними і серцево-судинними порушеннями, які розвинулись у віддалений період закритих черепно-мозкових травм (ЧМТ). Виявлено розповсюдженість гострої ЧМТ та її віддалених церебральних і серцево-судинних наслідків, середовищні та соціальні фактори ризику та антиризику декомпенсацій за умов промислового регіону України. Розглянуто достовірні кореляційні зв'язки між визначеними післятравматичними неврологічними синдромами і конкретними нозологічними одиницями захворювань серцево-судинної системи. Визначено специфічні та вірогідні клініко-інструментальні показники, які можна використовувати як критерії діагностики варіанта нейросоматичної форми травматичної хвороби головного мозку, що протікає з церебральними і серцево-судинними порушеннями. Обгрунтовано ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії хворих із нейропсихічними і серцево-судинними порушеннями у віддалений період закритої черепно-мозкової травми.

Висвітлено фізико-хімічні основи, властивості й особливості застосування фосфору і його сполук. Описано технологічні процеси одержання елементарного фосфору, фосфорної кислоти та мінеральних добрив на їх основі. Розкрито фізико-хімічні засади сульфатокислотного розкладання природних фосфатів, зокрема нітратною кислотою, одержання подвійного суперфосфату та преципітату, фосфатів амонію і амофосу, дигідро- і гідроортофосфату амонію. Наведено загальні відомості про змішані та рідкі фосфоровмісні добрива.

Встановлено порядок реакції термічної регенерації нанесеного срібного каталізатора. Визначено основні кінетичні параметри. Розраховано термодинамічні показники.

Запропоновано спосіб одержання високодисперсного хімічно осадженого кальцій карбонату з рідких відходів содового виробництва - дистилерної рідини виробництва кальцинованої соди і надлишкового маточного розчину виробництва очищеного натрій бікарбонату. Якість одержаного продукту повністю відповідає вимогам до сучасних наповнювачів.

На підставі фізико-хімічних досліджень визначено кінетику вилучення ніколу із вторинної вольфрамвмісної сировини, зокрема зі сплаву ВНЖ-90. Зроблено висновок, що процес вилучення ніколу перебігає переважно у дифузійній області і лише на початковій стадії - у кінетичній.

Проведено дослідження залежності величини масової частки вуглецевих відкладень на Ag/пемза каталізаторі від тривалості його роботи в процесі окисної конверсії метанолу у формальдегід. На підставі одержаних результатів запропоновано рівняння, яке надає можливість не тільки визначити масову частку вуглецевих відкладень за певний період експлуатації каталізатора, а й прогнозувати їх кількість за будь-який час його роботи за температури 893 чи 923 К.

Наведено методику одержання композиційного нікелевого покриття із включенням часток ультрадисперсних алмазів на шліфпорошках синтетичних алмазів. Визначено стадію процесу, на якій доцільно додавати до робочого розчину нікелювання водну суспензію ультрадисперсних алмазів. Представлено методику визначення долі наноалмазів у кінцевому продукті та результати випробувань нікель-наноалмазного покриття на працездатність абразивного інструменту.

Розроблено новий каталізатор для окисної конверсії метанолу в формальдегід. Викладено створення нового каталізатора для середньотемпературної конверсії СО водяною парою із сировини, яка не містить сульфурвмісних сполук. Досліджено та розроблено неплатинові каталізатори окиснення аміаку до нітроген (II) оксиду. Викладено технологію перероблення вольфрамвмісної сировини з одержанням вольфраму у вигляді окремої твердої фази та вилученням металів зі змінним ступенем окиснення з одночасним роздільним одержанням компонентів, що дозволяє повернути ці компоненти у виробничий цикл, а також знизити витрати на їх виробництво та зменшити забруднення довкілля стічними водами. Запропоновано технологічну схему одержання вольфраму та нікелю, а також ферум (III) оксиду із вольфрамвмісної сировини. Досліджено каталізатор на металевому носії із застосуванням кластерів платини для окиснення сульфур (IV) оксиду до сульфур (VI) оксиду. Наведено технологію нанесених оксидних нанокаталізаторів глибокого окиснення карбоногідрогенів, які застосовують у теплоенергетичних установках, двигунах внутрішнього згоряння, а також у процесах очищення газових викидів від оксидів нітрогену, карбону, парникоутворювальних газів тощо.

Розглянуто переробку платиновмісного шламу виробництва неконцентрованої нітратної кислоти. Наведено кількісний склад шламу, зібраного з котла-утилізатора агрегата УКЛ-7. Обгрунтовано вибір комплексного відновлювача металів платинової групи. Встановлено залежності ступеня відновлення платиноїдів від технологічних параметрів процесу.

Описано результати досліджень процесу одержання композиційного матеріалу на основі металічного нікелю та ультрадисперсних алмазів методом хімічного відновлення Ni із аморфного осаду гідроксокарбонату ніколу. Представлено результати дослідження структури та складу нікелевого композита.

За результатами досліджень втрат та уловлювання платиноїдного каталізатора окиснення аміаку запропоновано механізм утворення таких втрат і фактори, що на нього впливають. Встановлено подвійний характер цих втрат, які утворюються за рахунок механічної та хімічної ерозії каталізатора. Аналіз відпрацьованих у промисловому контактному апараті поглинальних мас на основі кальцій(II) оксиду підтвердив запропонований механізм.

Виклики, що постали перед відомчою (військовою) медициною в період ведення неоголошеної війни, потребують сучасного та оперативного вирішення. Потребує змін організаційно-штатна структура медичної служби військових формувань, правоохоронних і розвідувальних органів, органів спецпризначення з правоохоронними функціями України. Оптимальним варіантом розвитку системи медичного забезпечення військових і правоохоронних формувань є його комплексний розвиток з інтеграцією до системи охорони здоров'я цивільного населення на засадах єдиного медичного простору із збереженням організаційної самостійності.

Виклики, що постали перед відомчою (військовою) медициною в період ведення неоголошеної війни, потребують сучасного та оперативного вирішення. Потребує змін організаційно-штатна структура медичної служби військових формувань, правоохоронних і розвідувальних органів, органів спецпризначення з правоохоронними функціями України. Оптимальним варіантом розвитку системи медичного забезпечення військових і правоохоронних формувань є його комплексний розвиток з інтеграцією до системи охорони здоров'я цивільного населення на засадах єдиного медичного простору із збереженням організаційної самостійності.